Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце. Аф. 376.
Знатий, -а, -е. Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях. К. ЧР. 63.
Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Павутиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9.
Пальонка, -ки, ж. = паленка. Пальонки кубком підкрепився. Котл. Ен. V. 50.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Пушити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню. 2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме. Ном. № 1117.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Ном. № 3473.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.