Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трухлий

Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУХЛИЙ"
Безкоровайний, -а, -е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ. 2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ. 3) О дѣтяхъ: зачатый до брака. Ном. № 8832.
Висадок, -дка, м. Растеніе, оставленное на сѣмена. Висадки пішли в кущі. Левиц. І. 28. Товаришки мої давно повиходили заміж, а мене старости кидають на висадки. Г. Барв. 234.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Н. Вол. у. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Чуб. І. 696. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.). Словом дотина. К. Бай. 49.
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Звербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті. Макс. 161.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668. 2) Свивать, свить гнѣздо.
Перекручувати, -чую, -єш, сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.
Поросятина, -ни, ж. Мясо поросенка. Ум. порося́тинка.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. І. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране). Шух. І. 39.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.