Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Відпозивати, -ва́ю, -єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє. Чуб.
Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе. Желех.
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Пороспаскуджувати, -джую, -єш, гл. Испортить нравственно (многихъ).
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.