Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.
Обляшити, -ся. Cм. обляшувати, -ся.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток. Грин. II. 148.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький! Мил. 190.