Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Чуб. VII. 403. Заплішив ніжку в ослоні. Конст. у. Запліши щабель у драбині, а то хитається. Харьк. у. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. О. 1862. IX. 64. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Звеселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. звесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Грин. III. 549. Нехай предки звеселяться у забутих трунах. К. Досв. 89.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок. Дещо, 36.
Опрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Обработать. Вх. Зн. 44.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл. 1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави. 3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Кв. Згодом і вунію підсунемо. Стор. МПр. 45. 2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати. Левиц. Пов. 6.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Вх. Пч. II. 10. Пани хорти заводять да рароги. К. Дз. 74. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. К. Іов. 59. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.