Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Долови́ти Cм. доловлювати.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Зсушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Высушить. Зсушу я ще трохи ягід на зіму. 2) Насушить. Невірная дружина зв'ялила, зсушила. Мет. 260.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський. КС. 1882. XII. 505.
Обридальний, -а, -е. = обридливий 1. Мнж. 187.
Причет, -та и -ту, м. 1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі. Св. Л. 10. 2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи. О. 1862. IV. 30. 3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую». Новомоск. у.
Султанський, -а, -е. Султанскій. К. ПС. 120.
Шушукати, -каю, -єш, гл. Шептать, шептаться.