Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв!
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Помотрошитя, -шу, -ши́ш, гл. Поморосить, попорошить (о дождѣ, снѣгѣ). Сніжок помотрошив трошки та й перестав.
Похило нар. Наклонно.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл.
1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду.
2) Взболтать.
8) Сбить (масло и пр.).
4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду.
Ураз Ii, -зу, м. 1) = враза. Він хотів ураз зробити мені вилами. Живим би її вразом вразило. Ураз в обох озвався з тяжкої розлуки. 2) Матка, Uterus. Ураз виходе. Выпаденіе матки. Ум. уразочок. Ув. уразище.
Уючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить.