Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита. К. МБ. II. 121.
Благання, -ня, с. Мольба, моленіе. Господеві моя дяка, що почув моє благання. К. Псал. 63.
Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко. Вх. Зн. 22.
Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. Желех. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне. Харьк.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Пройматися, -маюся, -єшся, сов. в. пройня́тися и проня́тися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Быть пронимаемымъ, пронятымъ, пронизаннымъ и пр. 2) Проникаться, проникнуться. Мати — як мати: вона пронялася жалем рідної дитини, зглянулась на її сльози. Мир. ХРВ. 330.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.