Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
За́лісок, -ску, м. Опушка лѣса. Приходить на залісок, — аж вовчиця з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Збі́ржа, -жі, ж. Извощичья биржа. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Кривоголовий, -а, -е. Съ уродливой головой. Вх. Зн. 29.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Слідити, -джу́, -диш, гл. Идти слѣдомъ; оставлять слѣдъ; слѣдить. Що ви тут слідите? Трава усяка є в садку. Канев. у. За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. ЗОЮР. І. 21. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Сим. 195, Хата, 175. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. О. 1861. VIII. 93. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Чуб. V. 89. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Тертак, -ка́, м. и пр. = тартак и пр.
Узолити, -лю, -лиш, гл. Достаточно утолочить (бѣлье).