Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник.
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Мере́жка, -ки, ж. 1) Ажурный узоръ, получаемый помощью выдергиванія нитей изъ полотна и закрѣпленія оставшихся бѣлыми нитками. Названіе частей: отверстія — дірочки; узкіе полосы полотна, раздѣляющія отверстія, стоящія въ группѣ, — стовпці; болѣе широкія полосы, раздѣляющія группы отверстій — полоте́нця; рубецъ, который идетъ но краю мере́жки или рядъ мелкихъ отверстій тамъ-же — прутик. У нашої да Ганночки в подолі мережки. горла́та мережка — съ слишкомъ большими отверстіями, а сліпа — съ слишкомъ малыми. Кромѣ того мережки носять цѣлый рядъ различныхъ названій, смотря по узору или способу шитья: безчісна, збан, колісна, колісчатка, ко́са, кругла, ля́хівка, московка, переплутаннячко, трійчатка, хрещата, черв'ячок, з чисницями и пр. сорочка-мере́жка. Рубаха съ ажурными узорами. А в нашої бондарівни сорочка-мережка. 2) Узорныя украшенія цвѣтными нитками сверхъ канта по таліи полушубка. 3) Узоры въ ожерельи изъ цвѣтныхъ бусъ. «Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, на правой сторонѣ Днѣпра, изъ мелкаго разноцвѣтнаго намиста приготовляютъ узорчатое ожерелье, на кот. употребляется больше всего чернаго и бѣлаго намиста: «чорне для поля, а біле, червоне і голубе, чи там друге яке небудь, для мережок». Cм. лучка. 4) Рѣзьба на деревѣ. 5) Орнаментъ на металлическихъ частяхъ курительной трубки, а также и стальной шаблонъ для выбиванія его. Ум. мережечка.
Му́ма, -ми, ж. Мумія. Єгипецька мума.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Меду да оковитої горілки попивати.
Пригоже нар. Красиво; хорошо. Не плач, милий, не журися, — все буде пригоже.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Чіпочок, -чка, м.
1) Ум. отъ чіп.
2) Ум. отъ чіпок.