Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскати

Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАТИ"
Безробіття, -тя, с. Безработица. Желех.
Випрясти Cм. випрядати.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Купівля, -лі, ж. = купля. Желех.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж. Мил. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.