Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

думонька

Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМОНЬКА"
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Незгірший, -а, -е. Не плохой, довольно хорошій. І дівка була незгірша, хоч і не нашого роду, і заможненька. Г. Барв. 407.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять. Волч. у.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Помолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть, сдѣлаться молодымъ. Помолодів і зробився ще кращий, ніж був. Рудч. Ск. І. 128.
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Ном. № 8073. Господь його між праведники прийме. К. ЦН. 237.  
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУМОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.