Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ.
Макове́ць, -вця, м. = маковинець? Мак? Ой на горі мак, на долині мак, на горі маковець.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Сонце пекуче. Журба пекуча.
Поодг.. Cм. повідг..
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ой чи тужить моя мила по мені?
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Чамняний хлопчище.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Щемелина, -ни, ж. Раст.: a) Pulmonaria angustifolia L. б) Pulmonaria officinalis L.