Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́дувка, -ки, ж. Мятель. Вх. Уг. 239.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Розронити, -ню, -ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.