Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Заті́яти Cм. затівати.
Зерновий, -а, -е. Зернистый, зерновой. зерновий вивід. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.