Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тровити

Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОВИТИ"
Бідночія, -чії, ж. = біднота. Желех.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим. К. Дз. 25.
Мняч Cм. м'яч.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Покрадаємо нар. = покрадаємці. Якісь чоловік покрадаємо ловить рибу. Чуб. II. 628.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс. Стор. МПр. 130.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить. ЗЮЗО. І. 39.
Шмаркач, -ча, м. = смаркач. Также: бѣднякъ. Черк. у.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.