Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно Гадяч. у.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405. Kolb. І. 67. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Н. п. Ум. зано́зик. Аф. Ув. занозя́ка. Аф.
З'їжджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = з'їздити. З твого двора з'їжджаю. Макс. З'їжджайте в чужу дальню сторону. Чуб. V. 505.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Волын. г. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась. Ком. І. 54. 2) Двинуться въ путь. Новомоск. у. (Залюб.).
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Підмуровувати, -вую, -єш, сов. в. підмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Дѣлать, сдѣлать основаніе стѣны, фундаментъ.
Поваляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Свалить (многихъ), і перших Фина, Тамариса на землю махом поваляв. Котл. Ен. Чорненьке маленьке ввесь світ поваляв. Ном. № 40, стр. 291. 2) Запачкать, испачкать. Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю. Чуб. V. 1120. Не ззість пес, поки не поваляє. Чуб. І. 279.
Пристрітний, -а, -е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Чуб. І. 116. Ти гризь і трудова, і пристрітна. Мил. М. 55. У небоги пристрітні уроки. Мкр. Н. 4.
Чапля, -лі, ж. Цапля, Ardea. Вх. Пч. ІІ. 8. Довгий, як чапля. Ном. № 8623. Нехай вас чапля розсудить. Ном. № 4130.