Бездіяльний, -а, -е. Бездѣятельный.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав.
Порядний, -а, -е. Порядочный, пристойный. Він собі чоловік порядний. Народ показний, гамаликуватий, хати порядні.
Продратися, -деруся, -ре́шся, гл. = продертися. Я пролізу, продеруся до дівчини в хижу.
Укрівавлювати, -люю, -єш, сов. в. укрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить. Чого в тебе, Янку, ручка вкрівавлена?
Умовно нар.
1) Условно.
2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця.
