Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Нагріва́ння, -ня, с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря.
Повішеник, -ка, м. = повішальник.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі.
Потлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить (во множествѣ).
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Кому скується, а кому змелеться.
Тачівка, -ки, ж. = качалка. Та макогін ся женит, тачівка замуж ішла.
Убуритися Cм. убурюватися.