Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Одслужи той хліб, що лежачи переїла.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Нажи́ва, -ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині.
Невинно нар. Невинно.
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою.
Просмоктати, -чу́, -чеш, гл. Прососать. Вода раз греблю просмоктала, — ну що ж! узять й загатить.
Укрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться. Глянь, де се ти так укрівавився?