Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Запричасти́ти, -ся. Cм. запричащати, -ся.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ. КС. 1890. VII. 92.
Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад. Посл.
Оченьпати, -паю, -єш, гл. Выздоровѣть, подняться послѣ болѣзни. Цілу весну мене теплим молоком напували, поки я трохи оченьпала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42).
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64.  
Поросхристуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росхри́статися, но о многихъ. Чого ви поросхристувалися? Позастібайтеся! Харьк.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. О. 1861. II. 8. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють. Г. Барв. 283.