Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

триумфальний

Триумфальний, -а, -е. Тріумфальний, торжественный. Триумфальну ґалеру тобі.... я дарую. К. МБ. XII. 279.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИУМФАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИУМФАЛЬНИЙ"
Биґарь, -ря, м. = беґар. Угор.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
Захорона, -ны, ж. Защита. Желех.
Їднаковий, -а, -е. = однаковий. Ном. № 643.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Паділ, -долу, м. Долина, юдоль.
Повидовбувати, -бую, -єш, гл. 1) Выдолбить (во множествѣ). 2) Выковырять (во множ.). Повидовбував йому очі. Рудч. Ск. II. 28. Як очей на спичку не повидовбує. Конот. у.
Припокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Позаботиться о спокойствіи. Одіне, змив, припокоїть. Мкр. Г. 19.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. І. 30.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИУМФАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.