Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі.
Ґе́цатися, -цаюся, -єшся, гл. = Ґедзатися. Ой із гори та в яр ґецився товар.
Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Там недалеко рибні заводи запорозькії. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Вітер доносив до них заводи дзвонів. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони.
Побентежити, -жу, -жиш, гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Там собі безпечне девятого дня спочивок має.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл.
1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет.
2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року.
3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода.
4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув.