Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Коханочок, -чка, м. Ум. отъ коханок.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!» Гн.
Переяйка, -ки, ж. Перегородка. Вх. Лем. 448.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L. ЗЮЗО. І. 135.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Прогній, -но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Сим. 147. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Нѣжин. у. Топкое мѣсто. Волч. у. Кобилиці... у прогної поховались. Рудч. Ск. І. 87. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина. Волч. у.
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Спорожнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спорожнитися, -жнюся, -нишся, гл. 1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась. Рудч. Ск. II. 156. 2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у.