Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

требник

Требник, -ка, м. Требникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНИК"
Здохля́тина, -ни, ж. = здохлина.
Кимаччя, -чя, с. соб. Обрубки дерева, части жердей и пр. Вх. Зн. 25.
Неохая, -хаї, об. Неряха.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл.чого. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав. Харьк. у.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Реестровий, -а, -е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Сусідство, -ва, с. 1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту. Федьк. 2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство. Сим. 195. 3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство. Левиц. Пов. 237.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.
Цирочка, -ки, ж. Ум. отъ цирка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.