Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

травина 2

Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою. Гол. II. 350.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАВИНА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАВИНА 2"
Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік). Мил. 209.
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. Н. Вол. у.
Запе́внити Cм. запевняти.
Кожушанка, -ки, ж. 1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті. КС. 1893. V. 28
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54. 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику. Славяносерб. у.
Сівер, -ру, м. Холодъ.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАВИНА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.