Брага, -ги, ж.
1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку.
2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Ум. бражка. бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая?
Валашати, -шаю, -єш, гл.
1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики.
2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Ум. дя́дичок.
Захи́стя, -тя, с. = захист 1. Захистя инше ти знайшов.
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. 304.
Зопсувати, -су́ю, -єш, гл. = зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Cм. запсувати.
Кивень, -вня, м. Мѣсяцъ іюль, когда лошади мотаютъ головою отъ укуса насѣкомыхъ.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки.
Птиченя, -ня́ти, с. = пташеня. Дозвольте мені полізти на те дерево і видерти птиченята.
Скочуватися 1, -чуюся, -єшся, сов. в. скоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза.
2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то ... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю.
