Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого.
Лапун, -на, м. Любящій щупаться. Такий лапун — усе з дівчатами лапається. Сказано, непутній чоловік.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Я розумом сліпую.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки.