Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. І. 16.
Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183. 2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Камен. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах. К. ЦН. 242. 3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быкѣ: съ бѣлыми копытами. КС. 1898. VII. 42. 4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.
Вичесати Cм. вичісувати.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.
Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад. Посл.
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. І. 164. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати. Рудч. Ск. І. 192.
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.