Вариво, -ва, с. = варево.
Глива, -ви, ж.
1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак.
2) Грибъ на деревѣ, губка. Гливи ростут на буках.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Капарний, -а, -е. Жалкій.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Нелюдськість, -кости, ж.
1) Безчеловѣчность.
2) Необходительность.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок.
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Приголовач, -ча, м.
1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья.
2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. У труні два приголовачі.
3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову.
