Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Крепацтво, -ва, с. Крѣпостное состояніе. Такий то виходився хороший, моторний, і не пізнати йот, що в гіркому крепацтві зріс.
Лу́шник, -ка, м. = лучник.
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Простість, -тости, ж. Простота.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.
Трачати, -ча́ю, -єш, гл. = тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась.
Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ.
