Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товкач

Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Рудч. Ск. І. 135. Вас. 157, 172. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. Н. Вол. у. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. ХС. III. 62. Ум. товкачик, товкачичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКАЧ"
Крихкість, -кости, ж. Хрупкость, ломкость. Желех.  
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.
Повбірати, -ра́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). У неділоньку так гарно їх повбірає. Кв.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).
Ростъ, -ти, ж. Растительность. Там в окопі і рость є.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани. Шейк.
Шарпак, -ка, м. Оборванецъ. Шевч. 525.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.