Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товкальня

Товкальня, -ні, ж. = товчія. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКАЛЬНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКАЛЬНЯ"
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Невгавати, -ва́ю, -єш, гл. Не переставать, не уставать. Сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей. Шевч. 309.
Помокнути, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Скраголь, гля, м. = скраколь.
Сливовиця, -ці, ж. Водка изъ сливъ. Угор.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВКАЛЬНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.