Ворогування, -ня, с. Враждованіе.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок.
Пальченя, -ня́ти, с. Пальчикъ. Взявши за ручку, цілувала малі пальченята.
Питель, -тля, м.
1) Крупчатка — мельница. Се він собі млин питлем хоче будувати.
2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле.
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку.
Шанування, -ня, с.
1) Почтеніе, уваженіе.
2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування.
