Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. 2) = крілик.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Обдирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл.
1) Обдирать, ободрать.
2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Церкву обдирає, а корчму латає.
Одначе нар. = однако. Одначе ми не втечемо і тебе не ввеземо. Та вже, каже чмелик, чи винесу, чи не винесу, одначе вам пропадать.
Посизіти, -зію, -єш, гл. Посизѣть. Тим часом чорна хмара посизіла і побіліла.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа.
Стренадка, -ки, ж. Птица = стерник 2.
