Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бервено, -на, с. Бревно, колода. Лохв. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. І. 273.
Бог, -га, м. 1) Cм. біг, бога. 2) Рѣка: Южный Бугъ. Левч. 187. Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери. О. 1862. VIII. 28. (Н. п.).
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Ном. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли. О. 1862. IV. 34.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. Н. П. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
Примастити Cм. примащувати.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори. Вх. Зн. 76.