Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихшати

Тихшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тише, утихать. Якось тихшала все, ніби сумирялась. МВ. ІІ. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХШАТИ"
Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. Мнж. 22. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Рудч. Ск. II. 118. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже. Г. Барв. 335.
Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Позауш гл. = позавуш. Желех.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Пригладжувати, -джую, -єш, гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки. Чуб. III. 63.
Роспросторити, -ся. Cм. роспросторювати, -ся.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.