Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ані! сз. См. союзъ А.
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. Стор. І. 100. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. Кв. І. 134. 3)го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Очиток, -тку, м. а также мн. очитки. Раст. Sedum acre. L. ЗЮЗО. І. 173, 136.
Позазнавати, -знаємо, -єте, гл. Испытать, извѣдать (о многихъ).
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Стелепати, -паю, -єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.