Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Підманути, -ну́, -не́ш, гл. = підманити. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела.
Ракати, рачу, -чиш, гл. = рахкати. Ґ вечеру рачат жаби.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски.
Сумежно, суміжно, нар.
1) = суміж. Жили собі суміжно два брати.
2) Взаимно. Бились сумежно.
Уперезати, -ся. Cм. уперізувати, -ся.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить.
Чухрання, -ня, с.
1) Обрубываніе вѣтвей съ дерева, обрѣзываніе листьевъ съ вѣтвей (Cм. чухрати 1).
2) Вѣтви, срубленныя съ дерева. Ніякого дерева я в лісі не рубав, тільки взяв чухрання та й віз. Cм. чухра.