Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Клей, кле́ю, м. Клей, клейстеръ, все клейкое.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Мрець, мерця́, м. Мертвець. Єв. І. XI. 41. Він дуже боявся мерців. Левиц. І. Як у мерця очі не заплющені — на вмірущого. Ном. 312.
Озимовий, -а, -е. = озимий. Повів женців долом-долиною до теї пшениці до озимової. АД. І. 81.
Отець, отця и вітця зват. п. отче. 1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець-мати плаче. Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Перстенина, -ни, ж. Перстень. Шкода моєй перстеники, що їй дурень носить. Гол. IV. 456.
Позачісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані. Чуб. V. 995.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Мнж. 191.. Cм. ростопирювачуватий.
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха. Харьк. у.