Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тисина

Тисина, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСИНА"
Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати. Вх. Зн. 11.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.  
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Павук, -ка, м. 1) Наукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = павич. Черниг. у. 3)летючий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. павучок.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Чуб. V. 295. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала. О. 1862. IV. 29.
П'яла. Cм. п'їла.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИСИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.