Комисар, -ра, м.
1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками.
2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати?
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Підратувати, -ту́ю, -єш, гл. — кого. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підрощував.
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Разом нар.
1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає.
2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити.
3) Иногда. Разом густо, а разом пусто.
4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. І дуже дорого, і гроші не можна разом.
Суджений, -а, -е. Суженый. Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє судженеє.
Удовиченко, -ка, м. Сынъ вдовы. Удовин син, вдовиченко коня напуває, його ненька старесенька в вікно поглядає.
Усяково нар. Всячески.
Цвітень, -тня, м. = квітень.
