Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дупло

Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛО"
Здави́ти Cм. здавлювати.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Кунштовий, -а, -е. Художественный, артистическій. За стіною скрізь виглядали кунштові верхи оранжереї. Левиц. І. 217.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Підгребти Cм. підгрібати.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха. Вх. Пч. II. 8.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.