Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тимуль

Тимуль меж., выражающее веденіе скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1089.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИМУЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИМУЛЬ"
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Зрубати Cм. зрубувати.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ. Вас. 181.
Мете́лочки, -чок, ж. Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Нака́пувати, -пую, -єш, сов. в. нака́пати, -паю, -єш, гл. Накапывать, накапать. Ой у полі криниченька повна води та й накапала. Чуб. V. 986.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Поодр.. Cм. повідр..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИМУЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.