Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихватити, -ся. Cм. вихвачати, -ся.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. АД. І. 246.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». Сим. 212. 2) Забрызгать грязью.
Ненажера, -ри и ненаже́ря, -рі, об. Обжора, ненасытный человѣкъ. Мир. ХРВ. 9. Оттой ненажеря, скільки йому не дай, — нікому не зоставить (усе поїсть). Новомосков. у.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Порадувати, -дую, -єш, гл. Порадовать. Чого се так збентеживсь, нічим мабуть порадувать? Стор.
Проплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Проплакать. 2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 264.
Ратиця, -ці, ж. 1) = ракотиця. 2) = рак 3? Ум. ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи. Чуб. III. 22.