Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Зда́ний, -а, -е. = здатний.
Півсонно нар. Въ полуснѣ.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.
1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Я порвав його за груди.
2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Туди мою пориває рано й вечір душу.
3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай.
4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки.
Присувати, -ва́ю, -єш, сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню.
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану.
Смаркач, -ча, м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Нігде і хліба кусок не влежить. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу.