Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Занево́лений, -а, -е. = заневільний. Плаче, ридає, що долі немає, заневолений світ. Н. п.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Підчісувати, -сую, -єш, сов. в. підчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать вверхъ.
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться. Лукаш. 75. 2) Угостить другъ друга. Грин. III. 426.
Сім'янин, -на, м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20.
Спасати II, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Чуб. V. 964. Треба спасти жито, бо велике вже. Н. Вол. у. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець. АД. І. 33.
Цицуня, -ні, ж. Ум. отъ циця.
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка. Гн. І. 29.