Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.
Захапа́ти Cм. захапувати.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Шевч. 58. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Посл. Ледачому ледача й смерть. Ном. № 7100. З серця беруться ледачі думки. Єв. Мт. XV. 19. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Рудч. Чп. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ном. № 643. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Переміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить. Чуб. І. 274. 2) Перемѣрять наново. Там мої слідки... переміряні будуть, там моє діло перероблене буде. Мил. 146.
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Помняшкурити, -рю, -риш, гл. = пом'яшкурити. Черк. у.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Шушкати, -каю, -єш, гл. Шептать. Вх. Лем. 486.