Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою.
Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь.
В'юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. 2) Названіе вертляваго, живого вола.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх.
Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Марево мріється, неначе діється.
Ма́цатися, -юся, -єшся, гл. 1) Ощупывать. Еней все мацався рукою, щоб не ввалитися куди. 2) Копаться, медленно дѣлать. Мацався, мацався мацько, доки вечір спобіг.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами.
Паприка, -ки, ж. Перець.
Пригашати, -ша́ю, -єш, сов. в. пригаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Пригашивать, пригасить, притушить. Пригашують трохи вогонь.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе.