Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Ма́нок, -нку, м. Достояніе, имущество.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Конот. у. Він обидень справиться. Конотоп. у. Обидень не вернеться відтіля. Борз. у. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. О. 1862. II. 58.
Померзлий, -а, -е. Смерзшій.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись. Рудч. Ск. II. 129. 2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.
Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3)ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.