Викрутаси, -сів, м.
1) Извороты, трудныя «па» (въ танцахъ). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями.
2) Увертки.
Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Відсапувати I, -пую, -єш, сов. в. відсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.
Вуйна, -ни, ж. = дядина.
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. Оріхи захмулені.
Зга́дувати, -дую, -єш, сов. в. згада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспоминать, вспомнить. Нема гірше, як в неволі про волю згадувати. Хата, 80. Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. Хата, 87. Згадай, який прийшов до мене, що ні сорочки не було. Згадала баба дівера, що добрий був. 2) — га́дку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я мислі.
Полуднє, -ня, с. Полдень. Чи то зоря розсвітає? Чи полуднє гріє?
Прикмечувати, -чую, -єш, гл. = прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить.
