Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ.
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Копит, -та, м.
1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового.
2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії.
Кухарча, -чати, с. Поваренокъ.
Лавровий, -а, -е. Лавровый.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Мабуть у лісі щось велике здохло. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі!
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Ректор, -ра, м. Ректоръ.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього.