Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала.
Затріпоті́ти, -почу́, -чеш, гл. Затрепетать. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Квіточки затріпотіли.
Иршаний, -а, -е. Изъ овечьей или козьей выдѣланной шкуры. и́ршані штани́. Кожаные мѣховые штаны, обращенные шерстью внизъ, — носятъ пастухи въ Новороссійскомъ краѣ и Черноморіи зимой. Чабанам видається на зіму одежа: сорочки, штани хрящові, штани иршані.
Негіда, -ди, об. Негодникъ, негодница. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву.
Оподаль нар. Вдали.
Перемотлошити, -шу, -шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Хурделиця, -ці, ж. Мятель.