Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Грин. ІІІ. 251. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Обшморгати Cм. обшморгувати.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Пошкапити, -пить, пошка́питися, -питься, гл. безл. Посчастливиться. Александров. у.
Розстьоба, -би, ж. Неряха въ одеждѣ.
Сплинути, -ну, -неш, гл. = спливти. Ой втонула дівчинонька, втонула, іно хусточка китаєва наверх сплинула. Чуб. V. 368.
Уратувати, -тую, -єш, гл. = урятувати.