Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безталання, -ня, с. Несчастье, горькая судьба. Рудч. Чп. 220. Котл. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Шевч. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Мет. 306. Ум. безталаннячко. МВ. ІІ. 122.
Заштрика́ти, -каю, -єш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть.
Зсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зсо́хнути и зсо́хти, -хну, -неш, гл. Изсыхать, изсохнуть.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене. Гол. IV. 506.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі. Шух. І. 23.
Попадатися 2, -даюся, -єшся, сов. в. попастися, -ду́ся, -де́шся, гл. Попадаться, попасться, быть пойману, захвачену. Попалася в лихі руки невірній дружині. Мет. 253.  
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.