Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Перем'яшкурити, -рю, -риш, гл. Перемять.
Побіля нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Тече річка з винограду та й побіля груші.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Море поковтало бідолах.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Попригортатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и пригорнутися, но о многихъ.
Спожити Cм. споживати.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом.
Шляшечок, -чка, м. Ум. отъ шлях.