Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець.
Кендя, -ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. . 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги.
Нерівня, -ні, об. Не пара; неровня. Зв'яже руку з Опанасом, хоч йому й нерівня.
Опатський, -а, -е. Аббатскій. Маха головою як опатська кобила.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ).
2) Набить плотно (во множествѣ).
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище.
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Разжевать.
2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять.
Чоловий, -а, -е. 1) Лобный. 2) Относящійся къ фасаду. Чолова стіна. Вікно... чолове.
