Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вулік, -ка, м. = вулій.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. 2)на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Занедбо́вувати, -вую, -єш, сов. в. занедба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Оставлять, оставить безъ вниманія, пренебрегать, пренебречь, не заботиться о чемъ. Занедбовуючи роботу в пекарні, поспішалася боржій до молотників. Г. Барв. 316. І дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. МВ. ІІ. 49. Людей і слави занедбала. Котл. Ен. І. 35.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. Грин. І. 25. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого. О. 1862. IV. 32.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Одд.. Cм. отъ віддавання до віддячливий.
Чемір, -ру, м. Боль въ животѣ. Як проголоднітий з'їст дашто нарешні, то дістане чемір. Вх. Уг. 274. Cм. чемер.
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти. Черк. у.