Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. 2) Чернильный орѣшекъ.
Зчорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Зчорнів я, змарнів я, по полю ходячи.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій.
Подолушка, -ки, ж. Часть оконной рамы: продольный брусокъ.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Тімня, -ня, с. = тім'я. Патер з проголеним тімням.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ледащо з цілого світа. Газда цілою губою. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький.
Чіпати, -па́ю, -єш, гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.