Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тандитник

Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАНДИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАНДИТНИК"
Берізонька, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Віконечко, -ка, с. Ум. отъ вікно.
Дни́ця, -ці, ж. Поперечная доска въ колесѣ водяной мельницы, — такими досками покрыта вся внутренняя часть обода колеса. Галиц. Мик. 480.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Кабатиня, -ня, с. соб. Солдатская одежда. Федьк. Желех.
Критий, -а, -е. Покрытый, крытый: Критий кожух, крита хата. критий віз. Возъ съ верхомъ, будкой. Віз критий, палубчастий. МВ. ІІ. 198.
Лито́вський, -а, -е. = литвинський. литовський ціп на обидва бо́ки молотить — говорится о лгунахъ. Чуб. І. 262.
Позаржавлювати, -влюємо, -єте, гл. = позаіржавлювати.
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Чимбір, -бору, м. = крайка. Вх. Зн. 80. Ум. чимборик. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАНДИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.