Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибанити, -ню, -ниш, гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.
Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Желех. Cм. юдити.
Поп'ястися, -пнуся, -пне́шся, гл. Повиться, полѣзть. Гарбуз на тин поп'явся. Славяносерб. у. Черв'як... поп'явся. Мир. ХРВ. 48. Шлях... гадюкою поп'явся вгору. Мир. Пов. II. 49. На мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонко, як павутиння, волоссячко. Мир. ХРВ. 4.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози. Ком. Пр. № 1271.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща. Мир. ХРВ. 113.
Угладити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гладкимъ, ровнымъ, красивымъ съ виду. Угладив, як Бог черепаху. Мнж. 166.