Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Дзвяк! IІ меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Мет. 67. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Гліб. 18. Уже й літо минулося. Шевч. 518. Давно і плем'я те минулось. Греб. 359. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Мет. 121. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Мил. 132. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. Ном. № 12689. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. Лукаш. 141. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю. Млак. 12.  
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл. 1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. І. 231. 2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.
Поступання, -ня, с. Успѣхъ. Не раз тішив він батька і вчителів незвичайним поступанням у науці. Левиц. І. 247.
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66.
Цяцькування, -ня, с. Украшеніе.