Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безденний, -а, -е. О посудѣ: не имѣющій дна, бездонный. Безденний горщик: безденна миска. Канев. у.
Да́мка, -ки, ж. Шашка. Павл. 33. Гуля́ти в да́мки. Играть въ шашки. В хлюста, в пари, в візка прали і дамки по столу совали. Котл. Ен. Ум. Да́мочка.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Крижівниця, -ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка. Рудч. Чп. 250.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Мо́чва, -ви, ж. Слякоть. Черниг. у.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Просвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. просвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Чуб. III. 365. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини. Чуб. III. 453. 2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. К. Псал. 26. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Єв. І. І. 9. Покажи, що слово Боже тебе просвічує. Г. Барв. 345.