Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
Дмуха́ч, -ча́, м. Вѣтеръ. Дмухача́ да́ти. Удрать. Ном. № 4413.
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі. Федьк.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. ІІ. 184.
Потиритися, -рюся, -ришся, гл. = попровадитися. Так і поширився в калюжу, — наче далеко обійти. Харьк. Уже поширились до шинку. Харьк.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.
Тосі, то́ся, меж. для выраженія плесканья въ ладоши (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. Давно тобі тосі плескали? Неужели ты себя считаешь взрослымъ? Шейк.
Трусок 2, -ску, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.