Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. ІІІ. 169.
Злістниця, -ці, ж. Злая женщина. Він вибрав собі жінку дуже велику злістницю. Чуб. II. 548.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись. МВ. ІІ. 201.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Ушкодження, -ня, с. Поврежденіе.