Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Катеринка, -ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. І. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту. Канев. у.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Розвісити, -шу, -сиш, гл. 1) = розвішати. 2)вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив. Зміев. у. 3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив. Гн. II. 238.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Федьк. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою. Алв. 7.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Чорноволосий, -а, -е. Черноволосый. Вх. Зн. 81.