Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Клечаний, а е Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клечальний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. клечані святки. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки.
Невдалюга, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть.
Перехитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить. Хитрував, а то ще хитріше, перехитрувало.
Повибірати, -ра́ю, -єш, гл. Выбрать, винять, собрать (во множествѣ). Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повибіраю з печі. Як повибіраєш хліб глевкий з печі, а тоді знову посадиш доткатися, то двічи вміратимеш.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Унія, унії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих.
